Податок на криптовалюту в Україні: все, що потрібно знати

У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який фактично перевів криптовалютну діяльність у правове поле та встановив принципи регулювання операцій із цифровими грошима. Проте весь цей час закон не набирав чинності, оскільки потрібно було внести відповідні зміни до Податкового кодексу України.

І ось нарешті на початку листопада 2023 року було зареєстровано законопроєкт про особливості оподаткування криптовалют, який розроблявся понад рік. Ухвалення цього документа стане завершальним етапом на шляху повної легалізації криптовалют в Україні.

Так, закон «Про віртуальні активи» вперше запроваджує правові засади функціонування діяльності, пов’язаної з обігом криптовалюти в Україні, а також встановлює відповідальність за порушення правил. З ним криптокористувачі мають можливість повністю на легальних підставах купувати та продавати цифрові монети, вносити їх до податкових декларацій, а також відкривати криптобізнеси та реалізовувати різні криптопроєкти.

Українські й іноземні підприємства можуть законно здійснювати операції з віртуальними активами, відкривати банківські рахунки, сплачувати податки та надавати послуги у криптонапрямку. І що ще важливо, всі учасники криптодіяльності можуть захищати свої права й інтереси в судовому порядку.

Сам собою закон 2021 року «Про віртуальні активи» є рамковим, він визначає лише загальні правила гри. А ось метою законопроєкту про оподаткування криптобізнесу є оновлення цього документа, адаптування його до європейських стандартів регулювання, а також запровадження відповідних оновлень до Податкового кодексу, що дозволить повністю узаконити криптовалюти та запровадити податки на криптодіяльність. Очікується, що податковий режим набуде чинності вже у 2024 році й цим виведе криптосектор із тіні.

Законопроєкт про податок на крипту: особливості оподаткування

Обов’язковою умовою для ведення законної криптодіяльності на території України є ліцензування. Тож, якщо підприємство хоче надавати відповідні послуги, потрібно отримати дозвіл регулюючого органу. Розмір статутного капіталу залежить від виду підприємницької діяльності — для українців він варіює від 19 тис. до 38 тис. євро, а для іноземних підприємців становитиме від 96 тис. до 193 тисяч євро. Дозвіл надається терміном на 1 рік, після чого може бути продовжений. Вартість безпосередньо купівлі ліцензії — від 68 тис. до 136 тис. грн для українців та від 340 тис. до 680 тис. грн для іноземних підприємств.

Важливо розуміти, що станом на сьогодні законом передбачено оподаткування саме для підприємців, які хочуть надавати послуги у криптосфері. Фізичні ж особи матимуть пільговий період терміном до 5 років — сьогодні транзакції з цифровими активами оподатковуються за ставкою 5% ПДФО та 1,5% військового збору та не оподатковуються ПДВ. А ось після завершення пільгових умов оподаткування зросте до 18%.

Продавати створені монети можна буде із податковою ставкою 5%. До речі, якщо юридична особа надає лише пов’язані з криптографічними валютами послуги, то податок буде лише 5%. А от якщо ця галузь буде не єдиним видом діяльності, тоді компаніям потрібно буде виплачувати стандартні 18%.

Якщо платник податків має віртуальні активи, це ще не означає, що це необхідно вказувати у податковій декларації. Декларуванню підлягають лише доходи, зароблені шляхом проведення операцій із криптою. Сплачувати податок на прибуток необхідно з прибутку від криптооперацій, тобто йдеться про позитивну різницю між доходами від продажу криптовалюти та витратами, пов’язаними з її покупкою чи видобуванням.

Тож, якщо монету або токен куплено за 10 000 грн, а продано за 11 000 грн, то оподаткуванню підлягає лише різниця, тобто 1000 грн. Ця концепція оподаткування запозичена з досвіду західних країн.

Документ про оподаткування криптовалют: критика та прогнози

Ринок до всього цього ставиться дуже неоднозначно. Одна з головних причин невдоволення криптоспільноти — податкова ставка. Михайло Чобанян, засновник біржі Kuna, переконаний, що податок 19,5% для фізичних осіб не дозволить Україні залишатися конкурентоспроможною на тлі ЄС, США та країн Азії. Юрій Бойко, член НКЦПФР, каже, що принципи оподаткування крипти встановлювали відповідно до поточного законодавства, а менший відсоток податків за купівлю крипти порівняно з купівлею акцій призведе до нерівних умов економічного клімату.

Ще один неоднозначний момент — підрахунок доходів і збитків. Криптокористувачі повинні будуть це робити самостійно, але зовсім невідомо, як органи контролюватимуть криптооперації та встановлюватимуть правдивість наданої у податковій декларації інформації. Юрій Бойко згоден, що контролювати крипту неможливо, але можна відстежувати різницю та оподатковувати саме її.

Загалом Михайло Чобанян вважає, що все це є наслідуванням західного досвіду. Бойко з НКЦПФР не заперечує цього та додає, що документ дозволить працювати за стандартами ЄС.

Важко робити будь-які прогнози, але вже зрозуміло, що шлях цього законопроєкту в парламенті навряд чи буде легким. Точно можна сказати, що будуть питання, зауваження та погодження з боку Міністерства цифрової трансформації та Національного банку.

Світова практика: як криптовалюти оподатковуються у 2023 році

У більшості країн світу прибуток від купівлі та продажу криптовалют оподатковується як приріст капіталу. Це означає, що цифрові активи зазвичай дотримуються тих самих податкових правил, що й інші інвестиції, такі як акції.

Податки на приріст капіталу застосовуються, коли інвестори отримують прибуток від продажу активу. Іншими словами, криптоінвестори сплачують податки лише тоді, коли продають свою криптовалюту, а не коли купують чи тримають її. Ставка податку на приріст капіталу, яку сплачуватимуть інвестори, залежить від чотирьох ключових факторів:

• країна, у якій інвестор сплачує податки;

• як довго інвестор тримав свою криптовалюту;

• загальний річний прибуток інвестора;

• загальна сума, яку інвестор заробив на продажі криптовалюти.

Особливо важливим є загальний річний дохід інвестора — ставки податку на приріст капіталу варіюються залежно від рівня доходу людини в багатьох країнах. Деякі держави оподатковують прибуток від криптовалют як звичайний дохід, а не приріст капіталу. Це може призвести до того, що інвестори сплачуватимуть нижчу ставку податку на свою криптовалюту або навіть взагалі не сплачуватимуть податки, якщо їхній дохід нижчий за певний поріг. Крім того, прибуток від певних видів діяльності, пов’язаних з криптовалютою, таких як майнінг, оподатковується як звичайний дохід.

У світовому контексті законопроєкт про оподаткування цифрових монет разом з уже ухваленим законом «Про віртуальні активи» дозволять створити сприятливі умови для розвитку криптоіндустрії та посилити інвестиційний потенціал України на глобальному крипторинку.